Піст такий давній, як саме людство.
Він приписаний ще у раю...Нас зранив гріх,
і ми мусимо лікуватися покутою.
Покута ж без посту – безвартісна.
(св. Василій Великий, Про піст 1).

Великий піст – це найважливіший з багатоденних постів, цей час є підготовкою до головного християнського свята – Христового Воскресіння. Піст перед святом Пасхи, називається Великим по особливій важливості його встановлення.

«Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів, – навчає святитель Іван Золотоустий. – І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той, властиво, безчестить його. Ти постиш? Доведи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не заздри! Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла... Що за користь, коли ми стримуємося від страв, а гриземо і з’їдаємо братів».

Сенс посту – у вдосконаленні любові до Бога і ближніх, тому що саме на любові ґрунтується всяка доброчесність. Преподобний Йоан Касіан Римлянин говорить, що ми «не покладаємо надії на один піст, але, зберігаючи його, хочемо досягти через нього чистоти сердечної і апостольської любові». Ніщо – є піст, ніщо – є подвижництво за відсутності любові, бо як написано: Бог є любов (1 Ін. 4, 8).

Великий піст – це для кожного християнина час духовної боротьби, у якій беруть участь і душа, й тіло. Душа бере участь через розважання, чування, практику чеснот і добрих діл. Це внутрішнє наставлення душі проявляється назовні через піст і покутні діла нашого тіла. Піст є час молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен вимолити у Господа прощення своїх гріхів і гідно причаститися святих Христових Таїн.