Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрову Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу зберігся від княжих часів аж до сьогодні. Таємниця того постійного, улюбленого і ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земне і людське, але небесне і могутнє заступництво. А такого заступництва і опіки хоче кожна людина, родина і народ.
Від самого початку існування нашої держави ми постійно мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої допомоги і опіки, проти якої не може встояти жодна людська сила, а тією поміччю був якраз покров Пречистої Діви Марії. Тому празник Покрову завжди був і є для нашого народу днем великого вияву любові і вдячності до Пресвятої Богородиці та днем радісної прослави її Покрова і заступництва.
Східня Церква у своїх богослужбах підкреслює три найбільші привілеї Пресвятої Богородиці: її богоматеринство, її вседівицтво і її заступництво за нас перед Богом. І якраз цей третій привілей Божої Матері найбільше припав до серця нашому народові. Наші князі Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, королі Данило Галицький радо вибирають Пречисту Діву Марію за свою покровительку і опікунку. Наші славні запоріжці на Січі збудували церкву в честь Покрову Пресвятої Богородиці. Вибираючись в похід проти ворога, козаки молились до своєї Покровительки і ревно співали «Під твою милість». Вернувшись з походу, поспішали до неї з щирою подякою. Геройська Українська Повстанська Армія 30 травня 1947 року проголосила празник Покрову своїм офіційним святом.
За прикладом своїх провідників увесь народ наш плекав глибоку набожність до Пресвятої Богоматері як своєї Опікунки, Покровительки і Заступниці. Її свята ікона знаходилася в кожній українській хаті. Сьогодні ми сильно віримо, що гаряча набожність нашого народу до Пресвятої Богородиці, як своєї Покровительки і Заступниці є найкращою запорукою, що вона ніколи не опустить нашого народу і заступиться за нього перед своїм Сином і Господом нашим Ісусом Христом.
|