Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

З давніч часів почитання Пресвятої Богородиці в Церкві займало особливе місце. На її честь зводили храми, складали молитви, писали пісні та гімни, малювали ікони і образи, під її покров віддавали буденні справи та ціле життя, міста та країни, і, навіть, цілий Світ. В особливий спосіб Церква молиться до Богородиці протягом місяця травня.

Вже з перших століть Пресвята Богородиця мала велике почитання як в Східній, так і в Західній частинах Церкви. Особливу набожність до Пречистої Діви, мало східне монашество.

Монаша столиця, свята гора Афон перебуває під особливим покровом Пресвятої Богородиці.

Чому людина, про яку в Євангелії написано так небагато посіла таке визначне місце у нашому житті та спасінні?

Щоб привідкрити відповідь на це запитання, поглянемо на те, що пише про неї на сторінках святої Євангелії. Євангелист Лука та як описує Благовіщення:

“Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.»” (Луки 1, 28)

Так, це та Благословенна між жінками, яка ще в дитинстві була приведена до Божого храму, і посвячена Богові; це та Діва, яку Господь вибрав зпоміж усіх жінок, і отінивши Святим Духом, захоронив від первородного гріха; це та непрохідна брама, яку звістив пророк Єзикеїл; це той Божественний Кивот, який вмістив в собі Невмістиме, і появився просторішим небес; це та Драбина, вершок якої сягає небес; це та, якій змій буде намагатися вп’ястися в п’яту, але яка роздушить йому голову...

Через Пресвяту Богородицю Бог примирив небо з землею, бо через неї прийшло у цей світ спасіння:

«Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній, бо з тебе засяяло Сонце правди, Христос Бог наш, що зняв прокляття, подав благословення, знищив смерть і дарував нам життя вічне.» (тропар Різдва Пресвятої Богородиці).

Вона, в покорі, схиливши голову, відповіла ангелові таке очікуване і довгождане слово згоди, слово покори Божій волі, слово спасаючої любові, слово, яке стало ключем нашого спасіння: “Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!»” (Луки 1, 38). Із цим словом Господь прийняв тіло в Пречистій і Непорочній Діві Марії.

Пресвята Богородиця на руках носила Того, на Кого бояться і ангели споглядати, перед Яким тремтять многоокі херувими і шестокрилі серафими, церез неї прийшов у Світ Цар Слави.

Вона єдина Пречиста і Преблагословенна Матір Бога нашого, вона наша небесна Мати, яка так піклується про своїх дітей, але якій ми так часто відплачуємо невдячністю і забуттям. Це та, Яка, не раз, у важкі хвилини нашого життя огортає нас своєю материнською любов’ю та опікою, як навертає та рятує наші душі і душі всіх, хто їй близький, хто уповає на її заступництво.

Пресвята Богородиця є в неустанному, напруженому ритмі рятування душ. Великий почитатель Пречистої Діви св. Людовік Марі Гріньйон де Монфор казав, що «Пресвята Богородиця є найкоротшим шляхом до Неба.»

Призивання Пресвятої Богородиці має велику силу прогнання зла. Коли людина щиро просить Пресвяту Богородицю про спасіння, її покидають, злі думки, злі почуття, злі пристрасті; її покидають злі звички, злість, заздрість, ненависть, невірство, нечистота, її покидає все, що походить від лукавого, її серце Пресвята Богородиця перемінює і наповнює любов’ю.

Тропар на празник «Успення Пресвятої Богородиці» так возвеличує Пречисту Діву:

«У різдві дівство зберегла ти, в успенні світу не оставила ти, Богородице. Переставилася ти до життя, бувши Матір’ю Життя. І молитвами твоїми ізбавляєш від смерті душі наші».

Возносімо свої молитви по Бозі до Пречистої Діви, припадаймо до неї з молитвами і приймаймо ласки, які так щедро виливає на нас Господь молитвами Пресвятої Богородиці.

Кожний раз, як ми взиваємо до Богородиці, ми молимося через неї до Бога, ми просимо, щоб вона молила Бога за нас. Пресвята Богородиця є тою, яку Господь коронував на Царицю Неба і Землі (Одкр. 12, 1), вона є найближчою до Господа і може найбільше випросити нам ласк. Вона, стоячи під хрестом в особі Івана усиновила все людство, усіх нас. Люди, які з дитячим довір’ям довіряють своє життя Пречистій Діві Марії, можуть відчути її особливу опіку у своєму житті.

Не даремно Пресвяту Богородицю ще називають «Неустанна Поміч», бо вона завжди спішить нам на поміч, навіть, як ми ще не встигли до неї звернутися по допомогу. Тому ми завжди до неї по Господі прибігаємо з молитвами.  Коли ми кажемо «Пресвята Богородице, спаси нас», ми просимо, щоб Вона просила Господа за наше спасіння, а її молитви є завжди вислухані.

Світлої пам’яті Святіший Отець Іван-Павло ІІ посвятив своє життя Богові через Пресвяту Богородицю і поставив на своєму гербі літеру «М», що означає «Марія».

Він писав:

«В ім’я Пресвятої Трійці. Амінь.

“Чувайте, бо не знаєте, коли прийде Господь” (Мт. 24, 42) — ці слова нагадують мені про остаточне покликання, яке настане тоді, коли захоче Господь. Хочу простувати за Ним і хочу, щоби все, що припадає на моє земне життя, приготувало мене до цієї хвилини. Не знаю, коли вона настане, але цю хвилину, як і все в житті, віддаю в руки Матері мого Господаря — Totus Tuus. У тих самим Материних руках залишаю все й усіх, з ким мене пов’язало моє життя й покликання. У тих руках залишаю передусім мою Церкву, а також мій народ і все людство.»

Слова «Totus Tuus» з латинської мови означають ніщо інше як «весь Твій». Цими словами Святіший Отець віддався через Пресвяту Богородицю в руки Господеві, як печать потвердження своєї вірності та любові до Бога і Його Пресвятої Матері.