Нещодавно відбувся літній табір спільнот руху Віра і Світло: “Світлиця Радості”(церква Зіслання Святого Духа на Сихові), “Вознесіння сердець”(церква Вознесіння Господнього на вул. В. Великого) та “Благовіщення”(церква Благовіщення на Пасічній). Табір проходив в с.Анталовці на Закарпатті.

Кожен ранок розпочинався пісенною побудкою під супровід не лише гітари чи сопілки, а й гучних каструлі та ополоника. А кожен день починався з енергійної музичної руханки на свіжому карпатському  повітрі під теплими променями ранкового сонечка. Зарядившись позитивом всі прямували на літургію.

Всі сніданки, обіди та вечері розпочинались та закінчувались піснею.  А кожен вечір закінчувався спільною молитвою та піснею “Небо повне зірок”.

Особливою принадою були два басейни на території. Кожен міг охолодитися у прохолодній воді у літню спеку. Чи вправний плавець(або просто відважний любитель води) у великому басейні, чи не надто  сміливий, у мілкому дитячому басейні. Для кого вода була занадто холодною, той ніжився собі під теплим сонечком , або ж міг повправлятися у стрільбі з водяних пістолетів та у метанні надувних кульок з водою.

Дуже цікавими і пізнавальними стали формації для приятелів, як провів о. Тарас Жеплинський. Також  торкнула серця кожного розповідь о. Романа Яцика про найцінніший скарб кожної людини – сім’ю. Про дітей, які є безцінним скарбом для батьків, про батьків, які також є найдорожчим скарбом для дітей.

Поки всі батьки та отці-капелани бесідували за кавою, їхні діти весело проводили час з приятелями: малювали, грали рухливі ігри, футбол, волейбол, ходили на річку. Також змогли поласувати смачнющою ожиною та познайомитися з сусідськими корівками.

Неділя видалася туристичною. Розпочалася поїздкою до Джублика.  Кожен зміг пройтися по купелі  біля хреста, набрати джерельної води та доторкнутися до хреста, що кровоточить.   Також відбулася непроста, але дуже духовна хресна дорога під проводом о. Тараса Жеплинського. 

Наступним по маршруту став Мукачіський замок. Дуже красивий замок з надзвичайно цікавою і героїчною історією, якою поділився зі всіма брат Христофор. Товстезні мури, чарівні краєвиди та цікаві музеї запам’яталися всім.

Недільний вечір був духовним вечором. У  тихій церковній  атмосфері,  у мерехтінні свічок кожен зміг поділитися своїми історіями про особливих друзів, що глибоко запали в душу.

День Незалежності розпочався з урочистого підняття синьо-жовтого стягу та виконання гімну України під теплим українським сонцем на чистому карпатському повітрі. Всі були одягнуті у вишиванки та з посмішками  на обличчях проходили під вишитим рушником на зустріч у колі.

Останній вечір всі провели з танцями під відкритим небом(а згодом і зорями).  Дівчата(Катруся Мотиль та Соломійка Зілінська) яскраво розмалювали всіх бажаючих. Прапори, герби, калина, квіточки і навіть дельфінчики, на щоках та на руках, разом зі щирими посмішками та обіймами створювали святкову патріотичну атмосферу. Яскрава ватра, гітара та українські патріотичні пісні зігрівали кожного у прохолодний пізній вечір. І, звичайно, ж всі смакували приготованими на мангалі апетитними сардельками та хрумким запеченим на вогні хлібом.

Перед від’їздом всі пригадали найкращі моменти табору переглядаючи слайд-шоу фотографій, яскравих,веселих, і часто дуже кумедних.

Додому всі їхали наповнені позитивними емоціями, енергією та морем вражень.