„Сам , отже, чоловіколюбне  Царю прийди і освяти воду оцю” (Чин Йорданського Водосвяття)

Різдвяні свята минули. «Бог Предвічний народився». Це найбільше і найглибше таїнство нашої віри - воплочення  Божого Сина здійснилося. Предвічний Бог стає дитиною, і у цій дитині залишається цілковито Предвічним Богом. Лише глибоко віруюча людина спроможна це незглибиме таїнство прийняти, зрозуміти і пережити.

А хто приходить до нас на Йорданські свята? Що приносять нам Йорданські води? Кого привідкриває нам Йорданське небо? Чий голос в час Йорданських відвідин у наших домівках ми чуємо?  І що цей Голос щороку хоче нам сказати?

Одна з найбільших трагедій людського життя полягає у тому, що ми часто забуваємо: Хто ми є?  Ми витрачаємо безліч часу, енергії, навіть молитов, щоб довести те, що не потребує жодних доказів: Ми є Божі діти! Нам не треба ставати Ними! Нам треба згадати - ми Ними є! Особливо в час Йорданських свят, бо саме в цей час ця правда була нам відкрита. Цей Дух Синівства, який зійшов у річці Йордан на Ісуса Христа у виді голуба, зійшов також і на нас у тайні святого Хрещення. Цей Голос з Неба: « Ти є Син мій улюблений, у якому моє уподобання», нагадує нам , хто ми є ! Так Бог каже нам на Йорданські свята, що ми є його діти улюблені і що на нас спочиває Його благодать. 

Звичайно, що ми природно переживаємо і чуємо у будні дні, ба навіть на самі свята інші голоси, які говорять нам: «Піди зроби», «Піди купи», «Піди продай», «Там не пропусти», «Цього не подаруй» і тд. Цей рій думок, голосів переслідує нас, не дає нам спокою, заставляє нас в голос промовляти, але власне мудрість духовного життя, особливо у час великих християнських свят, полягає у  вмінні дослухатися до цього одного, єдиного, лагідного, не раз ледь чутного Божого Голосу: Ти є моя дитина улюблена і у Тобі моє уподобання.

Богоявлення і Хрещення Господа нашого Ісуса  Хреста  у ріці Йордан започатковує для нас, людей, новий відрізок в історії спасіння. Нам стає відомо через кого ми «воплочуємось» у Божій природі, через кого ми «обогоявляєм» себе, тобто через кого ми стаємо воістину правдиві Діти Божі.

Ісус Христос починає про-голошувати, оприлюднювати себе. Він починає благовістити своє слово, як Той, Хто мав прийти. Він починає бути у світі відомий. Іван Златоуст каже: «Не той день, коли Господь родився, треба називати богоявленням, але той, коли Він хрестився. Бо через своє народження Він не був всім  знаний, аж через хрещення став відомий».

Так починається богоявлення. Так являється Бог. Так в особі Ісуса Христа він стає нам знаним і відомим. Так через Його Йордан-Хрещення починається новий етап спасіння кожної людини. Так ми починаємо розуміти, не ким ми маємо стати, хто ми насправді є!