Ви увійшли як Гість · Група "Гості" · RSS 25.09.2017, 12:43

Головна » 2017 » Лютий » 15 » Свято Стрітення ГНІХ

У сороковий день після Різдва Христового християни урочисто відзначають свято Стрітення Господнє. Воно закінчує круг Різдвяних свят і належить до числа великих свят. Це свято згадує знамениту подію, коли Пречиста Діва Марія разом з Йосифом принесли Дитятко Ісуса до храму в Єрусалимі, щоб виконати закон старозавітний: поставити Його перед Господом та принести за Його жертву Богу двоє голуб’ят як викуплення. Той, що мав освятити й викупити всіх людей, дозволяє, щоб найперше сам був посвячений Богові і викуплений. „Предвічний Бог, що колись на горі Синай дав закон Мойсеєві, сьогодні являється як Дитина, як Творець закону. Він виявляє закон, і по закону приноситься у храм і дається старцеві.”

Саме в той час жив в Єрусалимі праведний і побожний та дуже-дуже старенький чоловік на ім’я Семеон, що сподівався заповідженого йому Духом Святим,- приходу на землю Сина Божого. Церква свята зберігає передання, що праведний Симеон був у числі тих сімдесяти вчених, які ще 271 р. до Різдва Христового на бажання єгипетського царя Птоломея Філадельфа перекладали книги св.Письма з гебрейської мови на грецьку. Коли він читав слова пророка Ісаї: „Ось Діва в утробі зачне і породить сина”(Іс 7:14),- він дуже здивувався, як це Діва, що немає мужа може родить, та хотів викреслити слово „Діва” і замінити його словом „жона”. Але в ту ж мить з’явився йому ангел Божий, що затримав його руку і сказав : „Май віру до написаних слів, і ось тобі знак – ти не помреш аж до того часу, доки своїми очима не побачиш народженого від Діви Чистої – Спасителя світу.”

І так минали довгі роки, а праведний Семеон очікував сповнення обітниці сповіщеної йому ангелом. Він щоденно відвідував храм Єрусалимський. Одного довгоочікуваного дня Богомладенця Ісуса принесли до храму, щоб вчинити над Ним по законному звичаю, то праведний Семеон по натхненню від Духа святого, пізнав довгоочікуваного Месію – Христа Господнього і заповіджену пророками Пречисту Діву – Мати Його. З найбільшою любов’ю і побожністю прийняв на свої старечі руки Христа, поблагословив та, радіючи тим, що Господь вже відпустив Його з світу дочасного, земного і промовив: „Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму, з спокоєм, бо бачили очі мої спасіння Твоє. Що наготовив перед лицем усіх людей, світ на просвіту невірних і славу народу Твого – Ізраїля.” Віддаючи Боже Дитя Матері, Семеон сказав, що багато спокусяться Ним і загинуть, а інші увірують в Нього й одержать спасіння, Він буде причиною до великого сперечання. А Пречистій Діві Марії так буде важко, стільки зазнає терпіння за Свого Сина, що серце її пройме немов гострий меч.

Притому була присутньою також і праведна Анна пророчиця, що не відходила від храму, а постом і молитвою служила Богові день і ночі. І вона підійшла в той час славила Господа та оповідала всім про Нього, що сподівалися спасіння в Єрусалимі. Праведний Семеон сподобився великої ласки від Господа, бо він не тільки зустрів Сина Божого в храмі, але бачив Його своїми очима та носив Його на своїх руках. Цієї невимовної ласки від Господа сподобився він через те, що непохитна віра в прихід Месії не залишила його ніколи, через те що кожного дня ходив до храму на молитву в надії власними очима побачити Радість і Світло усіх людей. Також і пророчиця Анна сподобилася великої ласки від Бога – побачити на руках Семеона – Сина Божого Ісуса Христа, через те, що при храмі день і ніч молитвою і постом служила Богові.

Чим ми можемо ще в дочасному, земному житті наблизиться до Господа та зустріти Його. Найкращу відповідь на це питання дає нам Слово Боже: „Ось стою під дверима і стукаю, коли хто почує Мій голос і відчинить двері, то ввійду до нього і вечерятиму з ним, а він зо мною.” (Отк.3:20) Господь близько біля кожного з нас, Господь стоїть при дверях нашої душі і стукає до нас! Але запитаймо самі себе – чи чуємо Його голос, чи завжди готові відчинити Йому ці двері, щоб належно зустріти Господа та постійно бути з Ним? На жаль, ми глухі до голосу Бога, ми щільно замикаємо двері душі своєї, бо земні скороминаючі справи і низькі пристрасті, похоті, побажання заглушують голос Божий, придавлюють усі вищі стремління душі. Хіба ми не ставимо на першому місці в нашому житті всякого роду розваги і приємності понад найважливішу справу – постійне відвідування Храму Божого, де Господь невидимо перебуває і де ми можемо зустріти Його подібно праведному Семеону та бачити Його очима своєї душі?

Через щиру, гарячу молитву ми маємо можливість таємно розмовляти з Богом і відчути наближення своє до Господа та поєднання з Ним. Молитвою ми можемо очистити своє сумління від всякого зла, серце своє зробити більш схильнам до всякого добра, що є передумовою наближення до Господа і побачити Його. „Блаженні чисті серцем, бо ті Бога побачать.”

Щоб побачити Господа необхідно також виконувати волю Божу через додержування Його святих заповідей. Коли побачимо голодуючого, спраглого, нагого, подорожуючого, поспішім з допомогою. Коли довідаємось про хворого чи ув’язненого, відвідаймо і теплим словом розвеселім його. Коли побачимо ближнього в нещасті, горі, біді чи в потребі іншій не будьмо байдужі допомогти.

„Істинно кажу вам: коли ви вчинили це одному з цих найменших братів Моїх, то Мені вчинили ( Мат. 25:40) ”. З цього ми бачимо, що через добрі діла ми можемо наблизитися до Господа і зустрітися з Ним.

Сподоби Господи Боже ще в житті дочасному наблизитися до Тебе і зустрічатися з Тобою, а в житті вічному завжди з Тобою бути та оглядати невиявну красу Лиця Твого.

Категорія: Цікаве і корисне | Переглядів: 178 | Додав: ikop
Всього коментарів: 0
avatar

 

Разом онлайн 1
Гості: 1
Користувачі: 0


Rostyslav Myrosh © 2012-2017

Безкоштовний хостинг uCoz